Saturday, October 13, 2007

Налаштування mplayer

Вирішив я встановити mplayer, до цьго я користувався тільки XINE.
Встановлення було дуже легким, оскільки я використовую Fedora7 то інсталяція була зроблена так:

yum install mplayer* -y

Після того як було встановлено всі необхіні пакети я вирішив перевірити роботу mplayer-а. Після запуску mplayer-а він вивалився з помилкою:

Sorry, your system does not support the XShape extension.

після деякого повзання по Google я знайшов вирішення пробеми тільки на двох сайтах. Один з них напевно веде людина зі сходу напевно з китаю http://lky137.blogspot.com/2007/07/mplayer.html, а інший був бразильський сайт http://www.fedora.org.br/fortopic6161.html. Це були єдина інформація про то як вирішити проблему з Xshape. Китайський варіант я вирішив не робити, оскільки коментарі були не зрозумілі і тому можливо було допустити помилку. Я вирішив зробити так як було рекомендовано на бразильському сайті, там хоть коментарі можливо було розібрати.

Перед тим як щось робити з /etc/X1/xorg.conf я зробив його копію /etc/X1/xorg.conf.original і почав конфігурувати.

1.Спочатку було підправлено секцію "Module", сюди було добавлено sub-секцію "extmod":
SubSection "extmod"
Option "omit xfree86-dga"
EndSubSection

2.Потім було підправлено секцію "Screen":
Option "AddARGBGLXVisuals" "true"

3. І в самому кінці xorg.conf було дописано секцію "Extensions":
Section "Extensions"
Option "Composite" "enable"
EndSection

Правда після перезапуску іксів моя машина зависла!!! Нічого не залишалось робити як робити жарсткий reboot шляхом натискання відповідної клавіши на системному блоці. Після перезавантаження ікси загрузились без проблем і саме головне MPlayer запрацював!!!

Sunday, October 7, 2007

НАСТРОЙКА YUM

копируем все пакеты rpm с дисков в папку /home/rpms/
устанавливаем createrepo(есть среди скопированных пакетов) (rpm -i createrepo...)
запускаем сreaterepo указываем папку /home/rpms/
createrepo /home/rpms
затем создаем файл /etc/yum.repos.d/msiu.repo следующего содержания
[msiu]name=ASPLinux $releasever - $basearch - MSIU
baseurl=file:////home/rpms
gpgcheck=0
остальные файлы в папке /etc/yum.repos.d изменяем (ставим # во всех строчках)

готово
-------------------------------------------------------------------------------------------
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ YUM

yum install PAKET
yum remove PAKET
yum update PAKET
yum provides PAKET
PAKET - название программы
-------------------------------------------------------------------------------------------

Baobab

Баобаб, клон секвойи

02 октября 2007 года, 20:25 | Андрей Письменный | Linux

Находить новаторские программы в стандартной поставке дистрибутива - это, согласитесь, приятно и неожиданно. Обычно к операционной системе прилагаются лишь те программы, которые успели себя зарекомендовать годами службы. От этого, вероятно, наиболее популярные дистрибутивы остаются такими скучными.

В Ubuntu всё же скрывалось несколько интересных вещичек. Это и Tomboy, о котором я уже писал, и недавно обнаружившийся "анализатор использования дисков". "Анализатор" этот - ничто иное как Baobab - опенсорсный аналог программы SequoiaView.

Но по сравнению с SequoiaView он куда интереснее. Карта диска (пространство, разделённое на секторы, каждый из которых представляет файл и имеет размер соответствуюзщий объёму файла) здесь тоже есть, но это лишь вспомогательный инструмент.

Куда приятнее работать с хитроумной круговой диаграммой, рисующейся по ходу просмотра каталогов. Диаграмма эта изображает использование дискового пространства в текущем каталоге: по часовой стрелке в ней откладываются сектора-подкаталоги или файлы, располагаясь в порядке от меньших к большему; от центра к радиусу идут уровни вложенности. Причём для наглядности отображаются только самые крупные файлы и каталоги. Переместившись в очередной подкаталог, мы получим диаграмму относительно него.

Разбираться "куда же делось всё место" с такой программой - одно удовольствие. Кстати, поддерживаются и сетевые диски, так что порядок можно навести и на FTP. FTPpie для Windows, о котором писал Андрей Крупин с красавцем "Баобабом" не идёт ни в какое сравнение.

Miro

Linux

Miro

Автор: Андрей Письменный
Опубликовано 28 сентября 2007 года

Miro - это новое название проекта Democracy. В двух словах программу можно описать как агрегатор rss с видео. Главные его преимущества: умение "потрошить" любые rss и находить видео даже в том случае, если в ленте обнаружиться лишь ссылка на страницу с файлом, умение качать "торренты", искать и скачивать ролики YouTube.


Скриншот пришлось взять с сайта программы. В официальном репозитории сборок Miro для Ubuntu 7.10 пока что нет.

Сделан Miro на основе движка XULRunner, используемого в Firefox, а XULRunner хорошо известен своей прожорливостью к ресурсам и способностью выглядеть во всех системах откровенно чуждым. Если первое замечание в полной мере оправдывается, второе верно только для Windows. Для Linux и Mac OS создатели Miro постарались сделать более или менее правдоподобные "родные" интерфейсы.

Tomboy

Tomboy

Автор: Андрей Письменный
Опубликовано 18 сентября 2007 года

Начать рассказывать о программах для Linux я планировал ещё в блоге об операционных системах, но раз у нас появился специальный блог о программах, почему бы временно не перенести разговор сюда, оставив в .sys только темы, касающиеся непосредственно системы.

Далеко ходить за первой темой мне не пришлось. Ещё бы, ведь это программа, в которой я пишу этот постинг. Нет, это не OpenOffice (боже упаси!), не AbiWord и даже не gedit (хотя его в работе я тоже часто использую). В качестве редактора я долго использовал Google Docs, но теперь потихоньку перехожу на Tomboy.

Tomboy - это не текстовый процессор, да и текстовым редактором программу можно назвать лишь с большой натяжкой. В прошлой жизни Tomboy был имитатором "липких бумажек" для рабочего стола, но теперь концепция несколько изменилась.

От липких бумажек остались одни пиктограммы, а доступ к заметкам можно получить, кликнув по значку на панели. Там же есть пункты для создания новой заметки и для вызова встроенного поиска. То есть всё необходимое под рукой в любой момент.

Второй повод любить эту программу - возможность создавать ссылки с одной заметки на другую. Достаточно выделить любое слово и нажать кнопку "связать". Слово тут же станет ссылкой, и появится заметка с таким же названием. Если название сменить, текст всех ссылок изменится. Система позаимствована из вики и идеально подходит для составления планов.

Некоторой функциональности, конечно, не хватает. Подсчёт знаков, проверка орфографии и синхронизация с какой-нибудь настоящей вики сделали бы Tomboy просто бесценной программой. Впрочем, модуль для экспорта записок в TiddlyWiki я всё же нашёл, но во-первых хотелось бы двусторонней синхронизации, во-вторых, даже этот модуль нашёлся только в виде патча к исходным кодам последней версии из CVS.

Conduit

Conduit

Автор: Андрей Письменный
Опубликовано 21 сентября 2007 года

Синхронизация - это наказание за жадность. Понаставил разных программ, понабрал полные карманы гаджетов, зарегистрировался в десятке сервисов и... понимаешь, что если всё это не будет работать вместе, толку не выйдет.

Самый простой пример - планировшик. Хранить его данные удобно в каком-нибудь Google Calendar, редактировать - в чём-нибудь вроде Outlook или Evolution, видеть ближайшие записи на рабочем столе - при помощи какого-нибудь хитрого виджета, плюс иметь возможность смотреть и добавлять записи на чём-нибудь карманном вроде КПК или смартфона.

Проблема с планировщиком конечно же решается, но решается сложно. Другие похожие проблемы могут не решиться вообще.

Чтобы прекратить бесконечные мучения и разрешить вопрос синхронизации раз и навсегда по крайней мере в Linux, была придумана программа Conduit. Поставленная сверхзадача пока, увы, не выполнена, зато готова бета-версия, доказывающая жизнеспособность идеи.

Сама программа - это только основа, позволяющая пользователю составить наглядную схему синхронизации. Каждый блок, который можно добавить к схеме - это так называемый провайдер данных - подключаемый модуль, позволяющий работать с тем или иным сервисом, программой или устройством. Каждый из них может работать в одну, другую или обе стороны.

Если Conduit уже более или менее готов к использованию, то провайдеров данных пока маловато. Из всего доступного мне пригодилась только синхронизация папки с Box.net и заметок Tomboy с сервисом Backpack.

И ни тем не другим я не доволен в полной мере: древовидная структура базы Tomboy становится плоской при переносе в Backpack (я уже писал, что предпочёл бы синхронизировать их с нормальной вики); Box.net работает не слишком торопливо, и для синхронизации требуется предварительно входить в него через браузер. Но я пока верю, что скоро станет куда интереснее.

Сборку Conduit для Ubuntu можно найти на getdeb.net

Deluge

Deluge

Автор: Андрей Письменный
Опубликовано 25 сентября 2007 года

Казалось бы, найти приличный торрентклиент для Linux должно быть очень просто. Я бы даже, быть может, удовлетворился той программой, что поставлялась с Ubuntu, если бы с её помощью можно было качать два файла одновременно. Но вторую закачку она стартовать не даёт, жалуясь на занятый порт.

Что же выбрать? Ставить всякие развесистые "Азеурусы" и "Битторнадо" с чужеродным оформлением желания не было. Запускать "Мю-торрент" под wine, как некоторые и делают, - это, на мой взгляд, вообще извращение.

Ситуацию спасла довольно новая программа под названием Deluge. Не сказать, что это какой-то очень многофункциональный или наоборот минималистичный клиент. Он так бы и остался серой серединкой, будь у него достойное количество конкурентов. Но никакой конкуренции в гномовской стране не обнаружилось. Из похожего я заприметил только Freeloader, но стабильность его работы оставляет желать много лучшего.

Количество функций Deluge, впрочем, всё же потихоньку прирастает. В основном за счёт плагинов: есть плагины для создания файлов .torrent, для подписки на rss, для задания приоритетов конкретных файлов в потоке и ещё для множества всяческих вещей.

Сборку Deluge для Ubuntu Feisty можно найти на getdeb.net.

От редакции. Вы только что прочитали постинг в блоге "Компьютерры-Онлайн". Между постингами в блоге и статьями есть существенная разница. Подробнее о ней рассказано в блоке "Инструкция по эксплуатации" в левой колонке.

Ці люди творять історію

Мови програмування самі не з'являються їх створюють люди але цих людей майже ніхто не знає. Ось фото творців минулого, сьогоднення і майбутньго.
Фото творців мов програмування.

Розробники ядра Linux.

Треба знати наших героїв в обличчя.
А це їхні оличчя

Пошук музики в інтернеті

        Впевнений що кожний шукав музику в інтернеті, і напевно надзвичайно засмучувався коли вимагали заплатити.
        Рятують торренти, домові компьютерні мережі з Dc++, але є ще один цікавий спосіб бескоштовного скачування, пошук в Google.com. Для цього потрібно задати в пошуку таку конструкцію:

-inurl:htm -inurl:html intitle:"index of" mp3 "пошукова фраза"

ось приклад

Оригінальна стаття

Saturday, October 6, 2007

Встановлення драйвера NVIDIA на систему Fedora 7

Нарешті в мене руки дійшли встановити на свою Fedora драйвери для відео картки. А починалося все з того що я вирішив змінити Fedora Core 6 на Fedora 7.
Спочатку я спробував встановити драйвер з репозитарію rpm.livna.org. Мої спроби встановити драйвер виглядали так:
спочатку я підключив беспосередньо сам репозитарій Livna:
rpm -Uhv http://rpm.livna.org/livna-release-6.rpm

тепер перевіряєм чи є в цьому репозитарії те що нам треба:

yum info kmod-nvidia


оскільки відповідь послідувала що такий пакет існує в репозитарії то я виріши його встановіти.

yum install kmod-nvidia

Попутно пакет kmod-nvidia ще якийсь пакет точно вже не пам'ятаю. Після того як ці два пакета встановились я перезавантажую Хwindow шляхом натискання Ctrl+Alt+Backspace. Пылся перезавантаження я перевіряю запряцював драйвер чи ні

glxinfo | grep direct
і результат повинен був бути такий
direct rendering: Yes
але я отримав:
direct rendering: No

що означає що драйвера не стали.

Щоб впевнитись що спарвді все так погано я вирішив перезвантажити робощу станцію.
Під час перезавантаження я побачив чому rendering не включився. Виявилось, що ці дрова взагалі не стали вилітали помилки якраз на цей драйвер.
Пілся деяких митарств по інету в чому мені допоміг Google (без нього взагалі ніяк) я зрозумів що драйвер який мені встановив rpm.livna.org занадто новий, оскільки в мене відео карта GeForce2 MX400 яка вже напевно раритет:). Діватись небуло куди я поліз на сайт Nvidia і почав там шукати необхідний драйвер. В dmaseg я знайшов на що відругалась система вона конкретно говорила що шановний пане ваша відео карта підтримує тількі драйваре з серії 96.хх, а в мене rpm.livna.org встановила 100.хх. Тому я прийняв рішення про деінсталяцію занадто нового драйвера і встановленню більш старшого. Але тут виявилась невеличка проблема, kmod-nvidia нехотів видалятись він залежив від того пакета який kmod-nvidia поятгнув за собою, а відповідно той пакет не хотів видалятись тому що залежив від kmod-nvidia, я есь мучався хвилин 20-30. Рішення просто було просте і в одночас геніальне за допомогою команди:

rpm -e xorg-x11-drv-nvidia-100.14.19-2.lvn7 kmod-nvidia-100.14.19-1.2.6.22.9_91.fc7

Система сама якось з ними домовляется івидаляє ці пакети.

Але щастя ще не настало коли я спробував встановити драйвера скачені з офіційного сайту Nvidia знову почала ругатись. Логи драйверів я знайшов ось тут:

/var/log/nvidia-installer.log

в логах драйвер мені говорив що потрібно встановити кампілятор!!! Я був у шоці, але я згада таку особливість проекту Fedora. Під час інсталяції операційної системи інсталятор запитує як ви будете користуваться компьютером і дається три варіанти:

1. Сервер
2. Компьютер для розробки програмного забезпечення
3. Робоча станція
так ось я вибрав "Робочу станцію". А це означає що не ставиться копилятор, жодного серверно програмного забезпеченя, дивна особливість, хоча це експерементальна платформа для комерційної Red Het interprize, тому можливо це і є нормальна ситуація:)
За допомогою команди:

yum install gcc
Я встановив компілятор і виріши що я зараз отримаю бажаний результат. Але була ще одна перешкода.
Справа в тому що драйвера nvidia щось там копилюють здається модуль до ядра. Так ось у мене небуло ісходного коду ядра системи навіщо на звичайній робочій станії компілятор, так напевно думали проєктанти Fedora, тому потрібно теж встановити код ядра, а робиться це так:

yum install kernel-devel
так було встановлено що необхідно для поного щастя драйверів. І я нарешті зміг запустити цей триклятий драйвер, для його встановлення треба було перейти на третій рівень режимузагрузки де X server не працює, це робиться командою

init 3

а повернутись до 5 рівня де Х сервер процює робиться відповідно за допомогою

init 5


sh *.run --x-module-path=/usr/lib/xorg/modules
Для того щоб ці драйвера запустились необхідно було змінити один параметр в файлі:

/etc/x11/xorg.conf
Саме в цій секції треба було "nv" замінити на "nvidia"

Section "Device"
Identifier "Videocard0"
Driver "nvidia"
EndSection

Але драйвер це сам зробив, він навіть в мене запитав чи він може сам змінити чи можливо я цьго сам захочу копирсатись я далі не хотів тому я йому дозволив.